В одній з перших статей я рекомендував видалити з створеного cocos дефолтного коду майже все, що стосується роботи з різними роздільними здатностями. Цій проблемі присвячений окремий баг в офіційному репозиторії, але у нього низький приорітет.

Розробка Cocos2d починалась у далекі-далекі часи, коли різновидів форматів екрану було небагато. Потім розмаїття сильно збільшилось, а на сьогоднішній день виглядає так, що всі користувачі знову ходять з більш-менш однаковими екранами. У певний момент була актуальною проблема роздільної здатності: програма мала використовувати різні набори зображень для пристроїв різних поколінь. На мій погляд, зараз такої необхідності уже немає, проте у вас може бути інша думка з цього приводу.

Теоретично, процес розробки має виглядати приблизно так:

• розробники обирають базовий формат екрану, під який розробляється програма. Це так званий design resolution.
• якщо при запуску на пристрої виявляється, що його екран відрізняється від design resolution, згенероване програмою зображення буде певним чином приводитись до розмірів екрану пристрою
• всередині програми не можна використовувати фіксовані числа для позначення позиції. У навчальних статтях я використовував числа, але тільки тому, що так код виглядає простіше. Насправді позиції всіх елементів потрібно обчислювати, враховуючи реальний стан справ з екраном пристрою.

У першій програмі ви могли бачити такий код:

auto visibleSize = Director::getInstance()->getVisibleSize();
Vec2 origin      = Director::getInstance()->getVisibleOrigin();

visibleSize — це розмір тієї частини екрану, яку бачить користувач. origin — положення нижнього лівого кута частини екрану, яку бачить користувач відносто того зображення, яке згенерувала б програма в ідеальному випадку.

Уявіть собі ось таку ситуацію (цифри на сьогоднішній день виглядають нереальними, але най буде)

В даному випадку:

• розробка велась під 800x480, це той самий design resolution
• під час запуску виявляється, що у пристрою екран 1024x768. Після адаптації поле збільшується, але пропорції лишаються тими самими, тому з обох боків зображення обрізається.
• після адаптації visibleSize буде 1024x768, а origin стане (128:0) — позиція нижнього лівого кута червоного прямокутника на прикаді.

Cocos2d пропонує кілька варіантів приведення (ResolutionPolicy):

• EXACT_FIT — зображення повністю заповнює екран, пропорції ігноруются. Результат може бути розтягнено по горизонталі або вертикалі.
• FIXED_HEIGHT та FIXED_WIDTH — співвідношення сторін зберігається, зображення може обрізатись так, щоб зберегти відповідно висоту або ширину.
• NO_BORDER — схоже на автоматичне обирання FIXED_HEIGHT або FIXED_WIDTH
• SHOW_ALL — пропорції зберігаються, зображення повністю показується, але можуть бути чорні полоси по боках або зверху екрану.

Також можна реалізувати свою власну політику, як зроблено у цій статті.

Крім того, можна не вказувати design resolution а запуститись з реальним розміром екрану. Для цього в AppDelegate.cpp треба зробити так:

Size realScreenSize = glview->getFrameSize();
glview->setDesignResolutionSize(realScreenSize.width, realScreenSize.height,
                                ResolutionPolicy::NO_BORDER);

Тут байдуже, яку ResolutionPolicy вказувати, все одно запуск виконується з розміром екрану поточного пристрою.

Якщо ви захочете використовувати різні набори зображень для різних пристроїв, доведеться змінювати дефолтні шляхи, за якими завантажуються файли. Детальніше про це написано тут, тут або у цій статті.